наклопотатися
НАКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. Багато, довго поклопотатися.
[Катря:] Ви все ж з тими книжками та школярами морочитесь, насердитесь, наклопочетесь раз у раз, отака голова завжди (Вас., III, 1960, 119);
Ну, звичайно, жінка як жінка — наклопочеться по хазяйству, наслухається сусідів — хочеться поговорити (Еллан, II, 1958, 14).
Словник української мови (СУМ-11)