наклопотатися
НАКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док.
Багато, довго поклопотатися.
[Катря:] Ви все ж з тими книжками та школярами морочитесь, насердитесь, наклопочетесь раз у раз, отака голова завжди (С. Васильченко);
Ну, звичайно, жінка як жінка – наклопочеться по хазяйству, наслухається сусідів – хочеться поговорити (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)