наковзаний
НАКО́ВЗАНИЙ, а, е. Виїжджений, утрамбований тривалою їздою (про дорогу, шлях і т. ін.).
Машина м’яко слалась по шелесткому бруку. По восьмигранних шашках наковзаних торців (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 116).
Словник української мови (СУМ-11)