НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накува́ти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
накований —
нако́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
накований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
накований —
НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накува́ти¹ 1. * У порівн. Утиканий зорями, як жаром, тихо світив над селом серпневий вечір, і чітко печатувався на синьому безмежному дворищі, як срібний герб, блискучими бляхами накований, небесний шарабан – Віз (С.
Словник української мови у 20 томах