накований

нако́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накувати.

Значення в інших словниках

1. накований — нако́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накований — НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накува́ти¹ 1. * У порівн. Утиканий зорями, як жаром, тихо світив над селом серпневий вечір, і чітко печатувався на синьому безмежному дворищі, як срібний герб, блискучими бляхами накований, небесний шарабан – Віз (С.  Словник української мови у 20 томах
3. накований — НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накува́ти.  Словник української мови в 11 томах