Великий тлумачний словник сучасної мови

накувати

накува́ти

I див. наковувати.

II -ує і накукувати, -ує, док., перех.

За народними повір'ями – напророчити кількість років життя (про зозулю).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накувати — накува́ти 1 дієслово доконаного виду куючи, прикріпити щось до чогось; куючи, виготовити в якійсь кількості накува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю  Орфографічний словник української мови
  2. накувати — НАКУВА́ТИ¹ див. нако́вувати. НАКУВА́ТИ², ую́, НАКУКУВА́ТИ, ує́ш, док., що. За народними повір'ями – напророчити кількість років життя (про зозулю). Ой зозуле, зозуленько, Нащо ти кувала, Нащо ти їй довгі літа, Сто літ накувала? (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. накувати — НАКУВА́ТИ¹ див. нако́вувати. НАКУВА́ТИ², ує́ і НАКУКУВА́ТИ, у́є, док., перех. За народними повір’ями — напророчити кількість років життя (про зозулю). Ой зузуле, зузуленько. Нащо ти кувала. Нащо ти їй довгі літа. Сто літ накувала? (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  4. накувати — Накувати см. наковувати.  Словник української мови Грінченка