1. Словник української мови в 11 томах

накований

НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накований — нако́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накований — НАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накува́ти¹ 1. * У порівн. Утиканий зорями, як жаром, тихо світив над селом серпневий вечір, і чітко печатувався на синьому безмежному дворищі, як срібний герб, блискучими бляхами накований, небесний шарабан – Віз (С. Словник української мови у 20 томах