накомарник
НАКОМА́РНИК, а, ч. Сітка, яку надягають на голову для захисту від комарів.
Коли ж ви не побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеличкий розбірний мисливський будиночок з розкладним ліжком — дуже зручна штука (Вишня, II, 1956, 234);
Накомарник, що оберігає від укусів комарів, являє собою сітку, одягнену на дротяний каркас, який має форму циліндра (В дорогу, 1953, 44).
Словник української мови (СУМ-11)