наламуватися
НАЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь.
Має він.. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (Вас., І, 1959, 229).
2. Змінюватися щодо тембру і діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос).
Голос [юнака] уже наламується на баритон (Мик., І, 1957, 436).
Словник української мови (СУМ-11)