налатувати
НАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Ставити латку на чому-небудь; латати щось.
— О, вже й подався [Артем]. Хоч би ж був латку дав налатати (Головко, II, 1957, 209);
*Образно. Міниться обличчя панотця, але він якось таки налатує його клаптями побожності (Стельмах, Хліб.., 1959, 509).
Словник української мови (СУМ-11)