налинути

НАЛИ́НУТИ, не, док.

1. поет. Прилетіти у великій кількості; налетіти.

Налинули голуби із чужої сторони (Чуб., V, 1874, 451);

// Швидко з’явитися, виникнути.

Враз хмара налине і тіні змішає, і сутінь поплине, мов сивий серпанок… (Л. Укр., І, 1951, 286).

2. Приїхати, прийти, з’явитися у великій кількості.

До благочинного вже налинули батюшки, диякони, дяки, паламарі.. — з 18 парафій (Н.-Лев., III, 1956, 166);

У брацлавські землі налинули жовніри Жолкєвського і відчували себе, як у завойованім краю (Ле, Наливайко, 1957, 316).

3. перен. З’являючись, виникаючи, охоплювати кого-небудь (про думки, мрії, почуття).

[Таня:] Буває іноді, Патре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесу-уть… (Вас., III, 1960, 120);

Дивився на зелені лани, на сиву вдалині смугу лісу поза Пслом, і спогади налинули… (Головко, II, 1957, 138);

Сум налине на хвилинку й полинний трунок в серці розіллє (Забіла, Поезії, 1963, 99).

Значення в інших словниках

1. налинути — нали́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. налинути — -не, док. 1》 поет. Прилетіти у великій кількості; налетіти. || Швидко з'явитися, виникнути. 2》 Приїхати, прийти, з'явитися у великій кількості. 3》 перен. З'являючись, виникаючи, охоплювати кого-небудь (про думки, мрії, почуття).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налинути — НАЛИ́НУТИ, не, док. 1. Прилетіти у великій кількості; налетіти. Налинули голуби із чужої сторони (П. Чубинський); Налинули до ґанку голуби, дзьобають просо (І. Нечуй-Левицький); // Швидко з'явитися, виникнути (про хмару).  Словник української мови у 20 томах
4. налинути — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О.  Словник синонімів української мови
5. налинути — Нали́ну́ти, -ну, -ли́неш, -нуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. налинути — Налинути, -ну, -неш гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.  Словник української мови Грінченка