наловити

НАЛОВИ́ТИ, ло́влю, ло́виш; мн. нало́влять; док., перех. Ловлячи, піймати, здобути в якій-небудь кількості.

Та ось і наша пливе шаланда. Її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Янов., II, 1958, 49);

Приклепаємо косу та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби (Довж., Зач. Десна, 1957, 475).

Значення в інших словниках

1. наловити — налови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наловити — -ловлю, -ловиш; мн. наловлять; док., наловлювати, -юю, -юєш, недок., перех. Ловлячи, піймати, здобути в якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наловити — НАЛОВИ́ТИ див. нало́влювати.  Словник української мови у 20 томах
4. наловити — Наловити, -влю, -виш гл. Наловить. Наловили... риби. Ном. № 6019.  Словник української мови Грінченка