1. Словник української мови в 11 томах

наловити

НАЛОВИ́ТИ, ло́влю, ло́виш; мн. нало́влять; док., перех. Ловлячи, піймати, здобути в якій-небудь кількості.

Та ось і наша пливе шаланда. Її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Янов., II, 1958, 49);

Приклепаємо косу та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби (Довж., Зач. Десна, 1957, 475).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наловити — налови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наловити — -ловлю, -ловиш; мн. наловлять; док., наловлювати, -юю, -юєш, недок., перех. Ловлячи, піймати, здобути в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наловити — НАЛОВИ́ТИ див. нало́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. наловити — Наловити, -влю, -виш гл. Наловить. Наловили... риби. Ном. № 6019. Словник української мови Грінченка