Словник української мови в 11 томах

наломлювати

НАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. нало́млять; док. Те саме, що нала́мувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наломлювати — нало́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наломлювати — див. ламати  Словник синонімів Вусика
  3. наломлювати — -юю, -юєш, недок., наломити, -ломлю, -ломиш; мн. наломлять; док. Те саме, що наламувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наломлювати — НАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. нало́млять; док. Те саме, що нала́мувати. Ой зацвіла калинонька недалеко хреста, А я пішла наломила, додому принесла (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
  5. наломлювати — Нало́млювати, -млюю, -млюєш; наломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)