наломлювати —
нало́млювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
наломлювати —
див. ламати
Словник синонімів Вусика
наломлювати —
-юю, -юєш, недок., наломити, -ломлю, -ломиш; мн. наломлять; док. Те саме, що наламувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наломлювати —
НАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. нало́млять; док. Те саме, що нала́мувати. Ой зацвіла калинонька недалеко хреста, А я пішла наломила, додому принесла (з народної пісні).
Словник української мови у 20 томах
наломлювати —
НАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. нало́млять; док. Те саме, що нала́мувати.
Словник української мови в 11 томах