налоскотати
НАЛОСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. Довго полоскотати кого-, що-небудь.
— Татку, — раптом гаряче задихала мені у вухо доня, — ти бачиш, хто попереду нас сидить?.. — Стривай, Наталко, — кажу їй, — ти мені налоскотала вухо! (Ю. Янов., І, 1954, 22).
Словник української мови (СУМ-11)