налоскотати
НАЛОСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., що.
Довго полоскотати кого-, що-небудь.
– Татку, – раптом гаряче задихала мені у вухо доня, – ти бачиш, хто попереду нас сидить?.. – Стривай, Наталко, – кажу їй, – ти мені налоскотала вухо! (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)