нальотчик

НАЛЬО́ТЧИК, а, ч., розм. Той, хто бере участь у нальотах з метою пограбування і т. ін.; грабіжник.

Вантажник Григорій задумався. Сваритися з Мишкою Япончиком — королем одеських бандитів, нальотчиків і контрабандистів — поки що не годилося (Смолич, V, 1959, 37).

Значення в інших словниках

1. нальотчик — нальо́тчик іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. нальотчик — НАЛЬО́ТЧИК, а, ч., розм. Той, хто бере участь у нальотах, перев. з метою пограбування; грабіжник. – В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків (А.  Словник української мови у 20 томах
3. нальотчик — БАНДИ́Т (людина, що займається бандитизмом); ГА́НГСТЕР, НАЛЬО́ТЧИК розм. (той, хто бере участь у збройних нападах на квартири і т. ін. з метою пограбування). Вантажник Григорій задумався.  Словник синонімів української мови