Словник української мови в 11 томах

наляканий

НАЛЯ́КАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до наляка́ти.

Щуренко захропів і тут же, наляканий власним хропінням, прокинувся (Томч., Готель.., 1960, 27);

Діти зовсім притихли, налякані її словами, молитвою, а найбільше тим, що баба візьме та й все розкаже батькові (Стельмах, І, 1962, 210).

2. у знач. прикм. Який виражає переляк.

Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги (Гр., І, 1963, 242);

Панас не знає, куди діти налякані очі, водить ними по долівці (Ю. Янов., IV, 1959, 32).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наляканий — наля́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. наляканий — Переляканий, наполоханий, настраханий, настрашений, зляканий, переполоханий, нажаханий, перестрашений, наполошений; (- тварин) схарапуджений.  Словник синонімів Караванського
  3. наляканий — див. боязкий; зляканий  Словник синонімів Вусика
  4. наляканий — [нал’аканией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. наляканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до налякати. 2》 у знач. прикм.Який виражає переляк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наляканий — НАЛЯ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наляка́ти. Вони [чоловік і жінка] були остаточно налякані обстановкою: аристократична розкіш, княжі портрети й розгордіяш – порожні пляшки, револьвери й синій цигарковий дим (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. наляканий — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови