наляканий
НАЛЯ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до наляка́ти.
Щуренко захропів і тут же, наляканий власним хропінням, прокинувся (Томч., Готель.., 1960, 27);
Діти зовсім притихли, налякані її словами, молитвою, а найбільше тим, що баба візьме та й все розкаже батькові (Стельмах, І, 1962, 210).
2. у знач. прикм. Який виражає переляк.
Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги (Гр., І, 1963, 242);
Панас не знає, куди діти налякані очі, водить ними по долівці (Ю. Янов., IV, 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)