намащений
НАМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до намасти́ти.
Чоботи на ньому ті ж самі: керзові, густо намащені чорною ваксою (Руд., Остання шабля, 1959, 397);
Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилами та пудрами лице (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35);
// нама́щено, безос. присудк. сл.
Сорочка вишивана, жилеточка, чобітки юхтові, волосся оливою намащено, — як до церкви зібрався [Яким] (Тют., Вир, 1964, 372).
Словник української мови (СУМ-11)