намеркати

НАМЕРКА́ТИ, а́є, недок., НАМЕ́РКНУТИ, не, док., безос., розм., рідко. Те саме, що смерка́ти.

Тілько стало намеркати (Сл. Гр.);

Дід і навсправжки став Горпи-ниної хати не минати: як намеркне — так він і шкандиба (Л. Янов., І, 1959, 342).

Значення в інших словниках

1. намеркати — намерка́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. намеркати — див. смеркати  Словник синонімів Вусика
3. намеркати — -ає, недок., намеркнути, -не, док., безос., розм., рідко. Те саме, що смеркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намеркати — НАМЕРКА́ТИ, а́є, недок., НАМЕ́РКНУТИ, не, док., розм., рідко. 1. безос. Те саме, що смерка́ти 1. Тілько стало намеркати (Сл. Б. Грінченка); Дід і навсправжки став Горпининої хати не минати: як намеркне – так він і шкандиба (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
5. намеркати — Намерка́ти, -ка́ю, -єш гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Мил. 90. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у.  Словник української мови Грінченка