намивати
НАМИВА́ТИ, аю, аєш, недок., НАМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех.
1. Мити що-небудь у якій-небудь кількості.
2. Наносити течією води, хвилями.
3. спец. Створювати земляні споруди земснарядами.
По межиріччю Дніпра і Десни простягнеться 50-кілометрова гребля, зараз її намивають земснаряди (Наука.., 9, 1963, 10);
Щоб роботу не змели весняні води річки, в стіну шпунтів їх узяли, намили перемички (Шер., Дружбою.., 1954, 88);
// Укладати грунт за допомогою водяного струменя земснаряда.
Земснаряди намили до двох мільйонів кубометрів грунту.
Словник української мови (СУМ-11)