намивання
НАМИВА́ННЯ, я, е. Дія за знач. намива́ти 1, 3.
Грунти глинисті погано віддають воду, довгий час перебувають у розрідженому стані, що затримує темпи намивання і призводить до сповзання намитих мас грунту (Довідник сіль. будівельника, 1956, 154);
Почалось намивання котлована для шлюзу (Дмит., Наречена, 1959, 190).
Словник української мови (СУМ-11)