Словник української мови в 11 томах

намлинкувати

НАМЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал.

1. Навіяти (про очищення зерна).

2. Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь.

— Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (Фр., І, 1955, 135).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. намлинкувати — намлинкува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. намлинкувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Навіяти (про очищення зерна). 2》 Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намлинкувати — НАМЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., чого, діал. 1. Навіяти (про очищення зерна). Намлинкувати зерна. 2. Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь. – Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. намлинкувати — НАКАЧА́ТИ що чим, що в що (наповнити що-небудь повітрям, рідиною тощо за допомогою насоса або іншого приладу); НАПОМПУВА́ТИ (звичайно за допомогою помпи); НАМЛИНКУВА́ТИ що в що, діал.  Словник синонімів української мови