намитий
НАМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́ти 1, 3.
П ід ногами, як пружна гума, вгинається намитий земснарядами пісок (Жур., Вечір.., 1958, 138);
За рахунок нових ділянок [узбережжя], намитих тут Янцзи за останні кілька років, площа придатної для обробки землі збільшилася (Наука.., 8, 1963, 24).
Словник української мови (СУМ-11)