намочений

НАМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намочи́ти.

Місцями гори слизять, неначе губка, намочена в воді (Н.-Лев., II, 1956, 415);

Перше, що впало їй в очі в кімнаті тоді, — намочена в ночвах білизна (Головко, II, 1957, 505);

Щоб намочене насіння краще висівалось сівалками, ми його перед висівом трохи підсушуємо (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 124).

◊ Мов (як) у во́ду (у воді́) намо́чений — засмучений, зажурений.

[Домка:] Що це ти, сьогодні якась, мов у воду намочена? (Крон., III, 1959, 7);

Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив, як у воді намочений (Григ., Вибр., 1959, 250).

Значення в інших словниках

1. намочений — намо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намочений — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
3. намочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намочений — НАМО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до намочи́ти. Перше, що впало їй в очі в кімнаті тоді, – намочена в ночвах білизна (А. Головко); Від таких морозів .. на ноги надівали намочені в спирті шкарпетки (П. Панч); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
5. намочений — як (мов, ні́би і т. ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений. Незадоволений, сумний, зажурений, злий і т. ін. Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував...  Фразеологічний словник української мови
6. намочений — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови