намріяний
НАМРІ́ЯНИЙ, а, е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний.
Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 125);
// у знач. ім. намрія́не, ного, с. Те, про що мріяли.
Є майбутнє, збуджене думками, І віра, мов перила під руками. Коли спішиш над виром глибокості До дальнього, намріяного в гості (Воронько, Коли я.., 1962, 141).
Словник української мови (СУМ-11)