намріяний

НАМРІ́ЯНИЙ, а, е, поет.

Дієпр. пас. до намрі́яти. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний.

Коли ж мушу жить у іншому краю, Оподаль від твого намріяного лану... (М. Зеров);

Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (П. Воронько);

// у знач. ім. намрі́яне, ного, с. Те, про що мріяли.

Гряди, намріяне, Гряди! (П. Воронько);

Якимось дивним чином у витворі поєдналось реальне й намріяне, будень і свято, юнацьке жадання просторів і туга згасаючих літ (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. намріяний — намрі́яний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. намріяний — -а, -е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. || у знач. ім. намріяне, -ного, с. Те, про що мріяли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намріяний — НАМРІ́ЯНИЙ, а, е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 125); // у знач. ім. намрія́не, ного, с. Те, про що мріяли.  Словник української мови в 11 томах