намріяний
НАМРІ́ЯНИЙ, а, е, поет.
Дієпр. пас. до намрі́яти. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний.
Коли ж мушу жить у іншому краю, Оподаль від твого намріяного лану... (М. Зеров);
Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (П. Воронько);
// у знач. ім. намрі́яне, ного, с. Те, про що мріяли.
Гряди, намріяне, Гряди! (П. Воронько);
Якимось дивним чином у витворі поєдналось реальне й намріяне, будень і свято, юнацьке жадання просторів і туга згасаючих літ (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намріяний — намрі́яний прикметник Орфографічний словник української мови
- намріяний — -а, -е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. || у знач. ім. намріяне, -ного, с. Те, про що мріяли. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намріяний — НАМРІ́ЯНИЙ, а, е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 125); // у знач. ім. намрія́не, ного, с. Те, про що мріяли. Словник української мови в 11 томах