намулити —
намулити – намуляти Виражають неоднакові поняття. Намулити – нанести щось течією води, хвилями. Намулити землі. Намуляти – натерти до болю, до пошкодження якусь частину тіла.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
намулити —
наму́лити 1 дієслово доконаного виду нанести течією наму́лити 2 дієслово доконаного виду пошкодити тертям
Орфографічний словник української мови
намулити —
НАМУЛИТИ – НАМУЛЯТИ Намулити. Нанести щось течією води, хвилями тощо: намулити землі. Пох. намулений. Намуляти. Тертям пошкодити тіло: намуляти ноги, намуляти спину. Пох. намуляний: у вола намуляна шия.
Літературне слововживання
намулити —
I див. намулювати I. II див. намулювати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намулити —
НАМУ́ЛИТИ¹ див. наму́лювати¹. НАМУ́ЛИТИ² див. наму́лювати².
Словник української мови у 20 томах
намулити —
намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. (Горніг:) Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод.
Фразеологічний словник української мови
намулити —
НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.
Словник синонімів української мови
намулити —
Намулити см. намулювати.
Словник української мови Грінченка