1. Словник української мови в 11 томах

намулити

НАМУ́ЛИТИ¹ див. наму́лювати¹.

НАМУ́ЛИТИ² див. намулювати².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намулити — намулити – намуляти Виражають неоднакові поняття. Намулити – нанести щось течією води, хвилями. Намулити землі. Намуляти – натерти до болю, до пошкодження якусь частину тіла. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. намулити — наму́лити 1 дієслово доконаного виду нанести течією наму́лити 2 дієслово доконаного виду пошкодити тертям Орфографічний словник української мови
  3. намулити — НАМУЛИТИ – НАМУЛЯТИ Намулити. Нанести щось течією води, хвилями тощо: намулити землі. Пох. намулений. Намуляти. Тертям пошкодити тіло: намуляти ноги, намуляти спину. Пох. намуляний: у вола намуляна шия. Літературне слововживання
  4. намулити — I див. намулювати I. II див. намулювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намулити — НАМУ́ЛИТИ¹ див. наму́лювати¹. НАМУ́ЛИТИ² див. наму́лювати². Словник української мови у 20 томах
  6. намулити — намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. (Горніг:) Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Фразеологічний словник української мови
  7. намулити — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  8. намулити — Намулити см. намулювати. Словник української мови Грінченка