1. Словник української мови в 11 томах

намулистий

НАМУ́ЛИСТИЙ, а, е. Який містить у собі багато намулу.

Життя текло, мов річка плитка і намулиста (Фр., V, 1951, 412);

Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Гончар, II, 1959, 372).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намулистий — наму́листий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. намулистий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
  3. намулистий — -а, -е. Який містить багато намулу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намулистий — НАМУ́ЛИСТИЙ, а, е. Який містить у собі багато намулу, багатий на намул. Життя текло, мов річка, плитка і намулиста (І. Франко); Дніпровські плавні – це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Словник української мови у 20 томах