1. Словник синонімів української мови

намулити

НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив (Петько), як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідло нам'яло коневі спину. — Пор. 1. ти́снути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намулити — намулити – намуляти Виражають неоднакові поняття. Намулити – нанести щось течією води, хвилями. Намулити землі. Намуляти – натерти до болю, до пошкодження якусь частину тіла. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. намулити — наму́лити 1 дієслово доконаного виду нанести течією наму́лити 2 дієслово доконаного виду пошкодити тертям Орфографічний словник української мови
  3. намулити — НАМУЛИТИ – НАМУЛЯТИ Намулити. Нанести щось течією води, хвилями тощо: намулити землі. Пох. намулений. Намуляти. Тертям пошкодити тіло: намуляти ноги, намуляти спину. Пох. намуляний: у вола намуляна шия. Літературне слововживання
  4. намулити — I див. намулювати I. II див. намулювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намулити — НАМУ́ЛИТИ¹ див. наму́лювати¹. НАМУ́ЛИТИ² див. наму́лювати². Словник української мови у 20 томах
  6. намулити — намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. (Горніг:) Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Фразеологічний словник української мови
  7. намулити — НАМУ́ЛИТИ¹ див. наму́лювати¹. НАМУ́ЛИТИ² див. намулювати². Словник української мови в 11 томах
  8. намулити — Намулити см. намулювати. Словник української мови Грінченка