намулювання
НАМУ́ЛЮВАННЯ і, я, с. Дія за знач. наму́лювати¹.
НАМУ́ЛЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. наму́лювати².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намулювання — наму́лювання 1 іменник середнього роду нанесення течією наму́лювання 2 іменник середнього роду пошкоджування тертям Орфографічний словник української мови
- намулювання — I -я, с. Дія за знач. намулювати I. II -я, с. Дія за знач. намулювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намулювання — НАМУ́ЛЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. наму́лювати¹. Делювіальні відклади, що є на дні балок і частково в річкових долинах, утворилися внаслідок намулювання делювіальними водами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах