1. Орфографічний словник української мови

намулювання

наму́лювання 1

іменник середнього роду

нанесення течією

наму́лювання 2

іменник середнього роду

пошкоджування тертям

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намулювання — I -я, с. Дія за знач. намулювати I. II -я, с. Дія за знач. намулювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намулювання — НАМУ́ЛЮВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. наму́лювати¹. Делювіальні відклади, що є на дні балок і частково в річкових долинах, утворилися внаслідок намулювання делювіальними водами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. намулювання — НАМУ́ЛЮВАННЯ і, я, с. Дія за знач. наму́лювати¹. НАМУ́ЛЮВАННЯ², я, с. Дія за знач. наму́лювати². Словник української мови в 11 томах