нанесення

НАНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. нанести́ 3 — 5.

Її [Тетяни Пати] творам притаманні сміливість в нанесенні малюнка, надзвичайна лаконічність та простота композиційного рішення (Мист., 5, 1960, 21);

Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Вільде, Сестри.., 1958, 169).

Значення в інших словниках

1. нанесення — нане́сення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нанесення — -я, с. Дія за знач. нанести 3-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нанесення — НАНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. нанести́ 3–5. У разі нанесення покриття на деталі складної форми їхня товщина на різних ділянках може бути неоднакова (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах