нанесення

НАНЕ́СЕННЯ, я, с.

Дія за знач. нанести́ 3–5.

У разі нанесення покриття на деталі складної форми їхня товщина на різних ділянках може бути неоднакова (з наук. літ.);

Випалювання полягає в нанесенні на поверхню виробів з деревини різних рисунків, орнаментів і написів сильно розпеченими металевими штифтами або дротиками (з наук.-попул. літ.);

Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Ірина Вільде);

До ознак, що визначають небезпеку, належать можливість нанесення шкоди здоров'ю, порушення умов нормального функціонування організму, загроза його життю (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. нанесення — нане́сення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нанесення — -я, с. Дія за знач. нанести 3-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нанесення — НАНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. нанести́ 3 — 5. Її [Тетяни Пати] творам притаманні сміливість в нанесенні малюнка, надзвичайна лаконічність та простота композиційного рішення (Мист., 5, 1960, 21); Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Вільде, Сестри.., 1958, 169).  Словник української мови в 11 томах