нанизаний
НАНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наниза́ти.
Чернець у довгій сутані з каптуром на голові перебирає нанизані на нитку крем’яшки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 126);
Ці листи, списані дрібними й чіткими літерами, нанизаними на рівні й густі рядки,.. були адресовані до Антоніни Семенівни (Смолич, VI, 1959, 127);
*У порівн. Наче рідко нанизані чотки, чорніли журавлі в лускатих хмаринках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3).
Словник української мови (СУМ-11)