Словник української мови в 11 томах

наносний

НАНОСНИ́Й, а́, е́.

1. Нанесений водою, вітром і т. ін.

Під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Гончар, Таврія.., 1957, 78);

Наносні землі обробляють, як і інші мінеральні грунти (Картопля, 1957, 101).

2. перен. Не властивий кому-, чому-небудь, запозичений у когось, внесений звідкись.

Буржуазно-націоналістичні письменники намагались зобразити процес розвитку капіталізму на Україні як явище наносне, в якому нібито брали участь тільки капіталісти інших національностей (Укр. літ., 9, 1957, 85);

В ній [збірці поезій "Мости"] проявились кращі якості обдарування поета, звільнені від наносних тенденцій (Криж., М. Рильський, 1960, 106).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наносний — наносни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. наносний — (ґрунт) наношуваний, нанесений; (- моду) привнесений, запозичений.  Словник синонімів Караванського
  3. наносний — -а, -е. 1》 Нанесений водою, вітром і т. ін. 2》 перен. Не властивий кому-, чому-небудь, запозичений у когось, внесений звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наносний — (грунт) надмуханий, наметений, намулений  Словник чужослів Павло Штепа
  5. наносний — НАНОСНИ́Й, а́, е́. 1. Нанесений водою, вітром і т. ін. Під пластами наносного піску тут родюча земля похована (О. Гончар); Острови Чорноморського заповідника поділяються на дві групи: материкові, що утворилися з берегової суші, та піщано-черепашкові...  Словник української мови у 20 томах
  6. наносний — НАНОСНИ́Й (нанесений течією води, вітром і т. ін.); НАМИВНИ́Й, АЛЮВІА́ЛЬНИЙ спец. (нанесений водою). Пустирище, пустеля (про степи Таврії), але це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (О. Гончар); Намивні землі.  Словник синонімів української мови