наочно

НАО́ЧНО.

1. Присл. до нао́чний 1.

На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов’язані.. качани кукурудзи (Вільде, Сестри.., 1958, 371);

Марія Василівна не повірила у переміни. Щоб переконатись наочно, одягла своє святкове вбрання і пошкандибала в місто (Гжицький, Вел. надії, 1963, 26).

2. Відверто, неприховано.

Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (Ле, Історія радості, 1947, 237).

Значення в інших словниках

1. наочно — нао́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наочно — 1》 Присл. до наочний 1). 2》 Відверто, неприховано.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наочно — НАО́ЧНО. 1. Присл. до нао́чний 1. На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов'язані ..  Словник української мови у 20 томах
4. наочно — ВІДВЕ́РТО (нічого не приховуючи, помітно для стороннього ока), ВІДКРИ́ТО, НЕПРИХО́ВАНО, НЕЗАМАСКО́ВАНО, НЕПРИКРИ́ТО, Я́ВНО, ВИРА́ЗНО, НАО́ЧНО рідше. Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Ю.  Словник синонімів української мови
5. наочно — Нао́чно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)