напакований

НАПАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напакува́ти.

Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на.. коні Мортка (Кобр., Вибр., 1954, 78);

Біля мене аж перехитується од сміху Люба, у її руці погойдується чимсь напакована торбинка (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 51);

// напако́вано, безос. присудк. сл.

Лист! Що в ньому може бути так багато напаковано? (Фр., IV, 1950, 349).

Значення в інших словниках

1. напакований — напако́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напакований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напакувати. || напаковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напакований — НАПАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напакува́ти. Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на .. коні Мортка (Н. Кобринська); За плечима в Марти Никифорівни стримів туго напакований зелений мішок (В.  Словник української мови у 20 томах