напайка
НАПА́ЙКА, и, ж.
1. Дія за знач. напая́ти, напа́ювати.
Перед напайкою твердосплавні пластинки очищаються.. від грязі і фарби (Технол. різального інстр., 1959, 107).
2. Напаяний на чомусь шматок металу.
Швидкорізальна сталь буде економитись за рахунок впровадження зубил з напайками з твердих сплавів (Роб. газ., 20.1 1966, 1).
Словник української мови (СУМ-11)