напайка

НАПА́ЙКА, и, ж.

Напаяний на чомусь шматок металу.

Парадний вигляд має окуття піхов з Білоградця. Орнаментально воно також поділено на три зони: верхню, утворену двома горизонтальними ярусами з дугоподібних дротяних напайок (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. напайка — напа́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. напайка — -и, ж. 1》 Дія за знач. напаяти, напаювати. 2》 Напаяний на чомусь шматок металу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напайка — НАПА́ЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. напая́ти, напа́ювати. Перед напайкою твердосплавні пластинки очищаються.. від грязі і фарби (Технол. різального інстр., 1959, 107). 2. Напаяний на чомусь шматок металу.  Словник української мови в 11 томах