наповнений

НАПО́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напо́внити.

У склянці, .. наповненій аж по сам край свіжою водою, стояли вони [рожі]… (Коб., І, 1956, 465);

Все навкруг було наповнене дивними звуками звірів (Скл., Святослав, 1959, 99);

Марина готує стіл, когось чекає, вся наповнена радістю (Епік, Тв., 1958, 584);

Пахнуть черешні, наповнені соком і глеєм (Гер., Поезії, 1950, 43);

Трамваїв проходило багато, і кожен з них поспішав, доверху наповнений людськими душами (Ю. Янов., І, 1958, 191).

Значення в інших словниках

1. наповнений — напо́внений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наповнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наповнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наповнений — НАПО́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напо́внити. У склянці, .. наповненій аж по сам край свіжою водою, стояли вони [рожі]... (О. Кобилянська); Все навкруг було наповнене дивними звуками звірів (С.  Словник української мови у 20 томах
4. наповнений — Напо́внений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)