наповнений
НАПО́ВНЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напо́внити.
У склянці, .. наповненій аж по сам край свіжою водою, стояли вони [рожі]... (О. Кобилянська);
Все навкруг було наповнене дивними звуками звірів (С. Скляренко);
Марина готує стіл, когось чекає, вся наповнена радістю (Г. Епік);
Пахнуть черешні, наповнені соком і глеєм (К. Герасименко);
Трамваїв проходило багато, і кожен з них поспішав, доверху наповнений людськими душами (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)