наповнення
НАПО́ВНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. напо́внити, наповня́ти і напо́внитися, наповня́тися.
Суттєвими та фундаментальними є проблеми самовдосконалення людської особистості, налагодження духовних основ суспільного життя, наповнення реальним позитивним змістом міжлюдських стосунків, побудови моральної та дієвої системи виховання дітей і молоді (з наук.-попул. літ.);
Вирішення питань стабілізації економіки повинно йти, в першу чергу, через збалансування бюджету за рахунок наповнення дохідної його частини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)