напозичатися

НАПОЗИЧА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1.

— Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім’ю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 216);

За п’ять років напозичалась моя Марія, з двома дітьми бідуючи по наймах без чоловіка, — дай боже, щоб за десять ми розплатилися (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 97).

Значення в інших словниках

1. напозичатися — напозича́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напозичатися — -аюся, -аєшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напозичатися — НАПОЗИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого і без прям. дод., розм. Те саме, що напозича́ти 1. – Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім'ю (І.  Словник української мови у 20 томах