Великий тлумачний словник сучасної мови

напозичатися

напозича́тися

-аюся, -аєшся, док., чого і без додатка, розм.

Те саме, що напозичати 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напозичатися — напозича́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. напозичатися — НАПОЗИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого і без прям. дод., розм. Те саме, що напозича́ти 1. – Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім'ю (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. напозичатися — НАПОЗИЧА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1. — Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім’ю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 216); За п’ять років напозичалась моя Марія...  Словник української мови в 11 томах