наполегливо

НАПОЛЕ́ГЛИВО. Присл. до наполе́гливий.

Частини героїчної Червоної Армії наполегливо громили фашистських окупантів (Ле, Мої листи, 1945, 39);

— Все одно я з вами йду, — наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (Шиян, Баланда, 1957, 101).

Значення в інших словниках

1. наполегливо — наполе́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наполегливо — Присл. до наполегливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наполегливо — НАПОЛЕ́ГЛИВО. Присл. до наполе́гливий. Треба було вчитися, як воювати, і він [Тимко] вчився, наполегливо і сумлінно (Григорій Тютюнник); – Все одно я з вами йду, – наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах