Великий тлумачний словник сучасної мови

наполегливо

наполе́гливо

Присл. до наполегливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наполегливо — наполе́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. наполегливо — НАПОЛЕ́ГЛИВО. Присл. до наполе́гливий. Треба було вчитися, як воювати, і він [Тимко] вчився, наполегливо і сумлінно (Григорій Тютюнник); – Все одно я з вами йду, – наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
  3. наполегливо — НАПОЛЕ́ГЛИВО. Присл. до наполе́гливий. Частини героїчної Червоної Армії наполегливо громили фашистських окупантів (Ле, Мої листи, 1945, 39); — Все одно я з вами йду, — наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (Шиян, Баланда, 1957, 101).  Словник української мови в 11 томах